UZB
ENG
RUS
ARA
FRA
CN
DE
POR
ESP
TUR
ITA
HIN
MALナナイの2つの村の歴史
ウズベキスタンの隅々がユニークで独特です。素晴らしいオアシスに位置する古代都市は、その歴史的遺産、独特の伝統と文化に魅了されています。だからこそ、私たちの国を見て、その空気を吸いたいという世界中からの観光客の数は毎年増えています。このように、近代的なインフラと観光の分野で高い可能性を秘めているアンディジャン地域は、ウズベク人と外国人ゲストの注目的となっています。この地域には多くのアトラクションがあり、その中でも素晴らしいイママタの村は聖地です。村はタシ・オタの村から遠くないホジャアバド地域にあります。この地域はまもなく観光村に変わります。ゲストハウス、カフェ、キャンプ場、文化・レクリエーション施設、展望台が現れ、穏やかで便利な休息に好ましい条件が作成されます。
Первое селение находится в Бостанлыкском районе Ташкентской области и располагается оно в южно-восточной части Чарвакского водохранилища. Второе – расположено неподалеку от Намангана в Янгикурганском районе.
イママタの集落は、その神社と手付かずの純粋な自然で有名です。キルタシュタウの美しい山々と丘に囲まれています。小さな川が村全体を流れており、その源流はチルストゥンの尾根のふもとにある神聖な泉から始まります。春の水は癒し効果があり、少し塩辛い味がします。近くには、濃い緑と花で覆われたコジャーバード地区の山々の低い峰が見えます。このエココーナーの空気は透明で、山の空気が体に及ぼす治療効果が証明されており、気管支と肺を浄化します。
村の領土には、イママタとアンディジャン地域の他の集落を結ぶ道路沿いの狭い通路からアクセスできます。峡谷の中央には聖地へと続く階段があります。峡谷の西側の斜面を登ると、本物の山のオアシスである村の素晴らしい概観を見ることができます。
村には聖域「イマーム太田」があります。これがイマーム・ムハンマド・ハナフィーの霊廟です。歴史家や研究者は、ムハンマド・ハナフィヤがホラーサーン・ハズラット・アリの知事の息子であり、ここではボボ・コーサンと呼ばれ、彼の息子は中央アジア全体へのイスラムの普及に貢献したことからイマーム・オタと呼ばれたと信じています。
イスラム神社は18世紀に建てられ、19世紀の終わりに復元されました。史跡は、1982年に古代建築の記念碑として国の保護下に置かれました。近い将来、神社は大きな巡礼の中心地になるでしょう。道路や歩道が整備され、サービスセンターや医療センター、休憩所、花壇などが登場します。
私たちの祖国は、その素晴らしい場所に驚かされることを決してやめません。それは本当の発見になることができます。イママタへの旅行は、病気から回復し、街の喧騒から離れ、聖地を訪れ、自然の中で過ごし優れた解決策になります。
コメントを残す
こちらも参照
営業時間：月曜～金曜 9:00～18:00
ご質問がございましたら
ウズベキスタン
コメント
Ajoyib ikkita bir xil nom va tabiati o'xshash qishloqlar. Namangan Nanayi juda taniqli chunki menga qayerdansan deyishsa Nanaydanman desam bilishadi lekin Nanaydan emas u bilan yonmayon Ko'kyordanman va yana Qizilyozi, Mamayliklarda ham shunday bo'lsa kerak. Biz taraflar tabiati ajoyib havo toza, suvlari ham juda shirin
😊😊😊
Янгиқўрғон туманидаги Нанай қишлоғи тарихи. Қадимий Месопотамияликлар ва мамлакатимизда яшаган зардуштийлар унумдорлик илоҳини Нанай деб аташган. Айни пайтда қадимги Сўғдликлар ҳам етиштирилган мўл ҳосилни Нанидат яъни Нанай эҳсони сифатида қабул қилганлар. "... 1365 йилда Чиноз яқинида бўлиб ўтган "жанги лой"дан сўнг аҳолининг бир қисми Чотқол этаклари, Қурама тоғлари оша ҳозирги Нанай қишлоғига келиб жойлашган. Наманган уеэд бошлиғи, бир неча йил Нанай қишлоғида яшаган Наливкин ҳам кейинчалик, чорва молларини боқиш учун Бўстонлиқнинг Нанай қишлоғидан 100 уйлик хонадон ҳам кўчиб келганлигини ёзиб қолдирган". Юқоридагилардан маълум бўлишича, ҳозирги Тошкент вилоятининг Нанай, Заркент қишлоқлари аҳолиси билан бугунги Наманган вилоятининг Нанай, Заркент қишлоқлари аҳолиси яқин қон-қариндошлик муносабатларида бўлганлар. Шунингдек ҳар икки вилоят қишлоқлари Чотқол, Қурама тоғлари орасидан ўтган тоғ сўқмоқ йўллари орқали савдо қилишган, мол айрибошлашган, қиз олиб, қиз беришган. Янгиқўрғон. Подшоота сойи Чотқол тоғларидан бошланади. Узунлиги 80 км.дан ортиқ. Сой Нанай қишлоғи ёнида тоғ орасидан чиқиб, катта ёйилма ҳосил қилади. Подшоота сойи қор, ёмғир, ер ости сувлари ва музликлардан тўйинади. Ҳавзасининг майдони 389 кв.км. Сой ҳавзасида умумий узунлиги 4 кмдан, майдони 1, 9 кв.км.дан ортиқ бўлган 6 та абадий музлик бор. Подшоота сойи водийларида Янгиқўрғон туманининг Нанай, Кўкёр, Қизилёзи, Заркент қишлоқлари бор. Сой суви Янгиқўрғон шаҳарчасида Қорасув сойи билан қўшилиб, Намангансой орқали Сирдарёга қуйилади. Янгиқўрғон.Нанай."Бобояхсиз" қабристони. Ривоят қилишларича Бобояхсиз ота соҳибкаромат, авлиё киши бўлган. Авлиё ота совуқ қиш кунларида оч қолган халқни бисотидаги бир бош қорамолини сўйиб меҳмон қилган. Атрофда қор, ҳамма ёқ музлаган, ўтин йўқ. Бобояхсиз музлардан гулхан ёқиб, гўшт пишириб, очларни тўйдиради. Авлиё ота меҳмонлардан гўштни еб бўлгач суякларни қорамол териси устига тўплашни сўрайди. Барча суяклар тўплангач "Ҳа жонивор, турақол энди" деганларидан сўнг тери ва суяклар яна қорамолга айланиб, юриб кетган. Бобо Яхсиз сўзи "музни эритган, музда гулхан ёққан" маъноларини англатади. Бобояхсиз ота вафотларидан сўнг қабрлари оддий, дабдабасиз бўлишини истаганлар. Авлиё ота қабри устига бир неча бор мақбара тикланган. Бироқ қабр силкиниб, ҳар гал қабр устига тикланган мақбара тошларини сочиб юбораверган. Янгиқўрғон. Нанай қишлоғи. Уйқудаги гўзал. Нанай қишлоғида қадим замонларда саркаш зардуштий қабилалар яшаган. Улар асосан чорвачилик, овчилик ва деҳқончилик билан машғул бўлганлар, айни пайтда ҳунармандчилик ҳам асосий машғулотлардан бири бўлган. Нанайликларнинг бой бадавлат ҳаётига хасад қилган кўчманчи қабилалар бу юртга эгалик қилиш учун бостириб келадилар. Моҳир жангчи бўлган нанайликлар ўз юртларини мардона ҳимоя қиладилар. Бироқ душман қўшинлари сон жиҳатдан устун бўлганликлари сабаб ғалаба қозонадилар. Нанай қабиласи сардорининг қизигина бир неча дугоналари билан омон қолади. Душман саркардаси зардуштий маликани зўрлик билан ўз никоҳига олмоқчи бўлади. Саркаш малика дугоналари билан қуролланиб тоғ бағридаги ғорга яширинади. Маликани олиб келиш учун юборилган душман аскарлари ғордан қайтиб чиқмайдилар. Бу аҳвол бир неча марта такрорланади. Шундан сўнг душман саркардаси ғорга кириш жойини тоғ тошлари билан беркитиб ташлайди... Орадан йиллар ўтиб, тоғ чўққисида "уйқудаги гўзал" пайдо бўлади.