UZB
ENG
RUS
JPN
ARA
FRA
CN
DE
POR
TUR
ITA
HIN
MALLa historia de los dos pueblos Nanay
Probablemente haya oído hablar de un lugar montañoso como Nanay. Sólo unos pocos saben que en el mapa de Uzbekistán se pueden ver dos pueblos con este nombre.
Aldea de Nanay en la región de Tashkent - La primera aldea se encuentra en el distrito de Bostanlyk de la región de Tashkent y está situada en la parte sureste del embalse de Charvak. La segunda está situada cerca de Namangan, en el distrito de Yangikurgan.
Todavía no hay consenso sobre por qué los dos asentamientos Tyanen el mismo nombre. Según una leyenda, parte de la población de Namangan Nanay abandonó su tierra natal. Al vagar por las montañas, la gente se instaló en un valle en la orilla izquierda del río Pskem.
Según otra leyenda, el pueblo de montaña de Nanay es uno de los más antiguos y existe desde las conquistas de Alejandro Magno. La aldea se construyó como puesto de escala temporal para el gran general y sus guerreros. Se encontraron los restos de una fortaleza con una muralla defensiva y una torre, como demuestra el descubrimiento de la fortaleza de Nanaytepa (otro nombre de Dinaptepa). Todavía no está claro por qué algunos habitantes abandonaron el lugar y se trasladaron al valle de Fergana.
También hay mucho debate sobre la etimología del topónimo Nanay. Según una versión, el nombre de Nanay deriva de la palabra Nona, la diosa pagana de la fertilidad. Otras versiones derivan la palabra de "Nana", una hierba medicinal, o "Non hai", que significa "comer pan". Esta última versión es especialmente adecuada para Namangan Nanay, ya que la región de Namangan es famosa por la producción de cultivos, incluidos los cereales.
Hoy en día, ambos sitios son curiosidades interesantes para visitar. Charvak Nanay ha conservado su aspecto de pueblo tradicional de montaña. Los lugareños se dedican a la apicultura y a la artesanía popular. La miel de montaña de Nanay, con su composición única, se considera un producto valioso y ecológicamente puro. Los residentes fabrican casquetes de artesanía popular. En el pueblo se organizan visitas al antiguo asentamiento y al santuario local Goib-ota mazar. Además, es posible alquilar una topchanka y ver la enorme gruta, bañada por el lago Charvak desde el oeste, y un pequeño lago de montaña.
Se esperan grandes cambios en Namangan Nanay en un futuro próximo. El municipio se convertirá pronto en un moderno centro turístico. Anteriormente había áreas recreativas en la zona, pero las instalaciones llevan varias décadas vacías. Se ha aprobado un decreto por el que el pueblo se convertirá en un ecocentro turístico. Aquí se instalarán campings, casas de huéspedes, instalaciones de entretenimiento y mucho más.
Aldea de Nanay en la provincia de Tashkent
Aldea de Nanay en la provincia de Namangan
Deja un comentario
Al iniciar sesión, acepta el procesamiento Datos personales
Ver también
Horario de apertura: 9:00-18:00, de lunes a viernes
Para cualquier pregunta
Uzbekistán
Un comentario
Ajoyib ikkita bir xil nom va tabiati o'xshash qishloqlar. Namangan Nanayi juda taniqli chunki menga qayerdansan deyishsa Nanaydanman desam bilishadi lekin Nanaydan emas u bilan yonmayon Ko'kyordanman va yana Qizilyozi, Mamayliklarda ham shunday bo'lsa kerak. Biz taraflar tabiati ajoyib havo toza, suvlari ham juda shirin
😊😊😊
Янгиқўрғон туманидаги Нанай қишлоғи тарихи. Қадимий Месопотамияликлар ва мамлакатимизда яшаган зардуштийлар унумдорлик илоҳини Нанай деб аташган. Айни пайтда қадимги Сўғдликлар ҳам етиштирилган мўл ҳосилни Нанидат яъни Нанай эҳсони сифатида қабул қилганлар. "... 1365 йилда Чиноз яқинида бўлиб ўтган "жанги лой"дан сўнг аҳолининг бир қисми Чотқол этаклари, Қурама тоғлари оша ҳозирги Нанай қишлоғига келиб жойлашган. Наманган уеэд бошлиғи, бир неча йил Нанай қишлоғида яшаган Наливкин ҳам кейинчалик, чорва молларини боқиш учун Бўстонлиқнинг Нанай қишлоғидан 100 уйлик хонадон ҳам кўчиб келганлигини ёзиб қолдирган". Юқоридагилардан маълум бўлишича, ҳозирги Тошкент вилоятининг Нанай, Заркент қишлоқлари аҳолиси билан бугунги Наманган вилоятининг Нанай, Заркент қишлоқлари аҳолиси яқин қон-қариндошлик муносабатларида бўлганлар. Шунингдек ҳар икки вилоят қишлоқлари Чотқол, Қурама тоғлари орасидан ўтган тоғ сўқмоқ йўллари орқали савдо қилишган, мол айрибошлашган, қиз олиб, қиз беришган. Янгиқўрғон. Подшоота сойи Чотқол тоғларидан бошланади. Узунлиги 80 км.дан ортиқ. Сой Нанай қишлоғи ёнида тоғ орасидан чиқиб, катта ёйилма ҳосил қилади. Подшоота сойи қор, ёмғир, ер ости сувлари ва музликлардан тўйинади. Ҳавзасининг майдони 389 кв.км. Сой ҳавзасида умумий узунлиги 4 кмдан, майдони 1, 9 кв.км.дан ортиқ бўлган 6 та абадий музлик бор. Подшоота сойи водийларида Янгиқўрғон туманининг Нанай, Кўкёр, Қизилёзи, Заркент қишлоқлари бор. Сой суви Янгиқўрғон шаҳарчасида Қорасув сойи билан қўшилиб, Намангансой орқали Сирдарёга қуйилади. Янгиқўрғон.Нанай."Бобояхсиз" қабристони. Ривоят қилишларича Бобояхсиз ота соҳибкаромат, авлиё киши бўлган. Авлиё ота совуқ қиш кунларида оч қолган халқни бисотидаги бир бош қорамолини сўйиб меҳмон қилган. Атрофда қор, ҳамма ёқ музлаган, ўтин йўқ. Бобояхсиз музлардан гулхан ёқиб, гўшт пишириб, очларни тўйдиради. Авлиё ота меҳмонлардан гўштни еб бўлгач суякларни қорамол териси устига тўплашни сўрайди. Барча суяклар тўплангач "Ҳа жонивор, турақол энди" деганларидан сўнг тери ва суяклар яна қорамолга айланиб, юриб кетган. Бобо Яхсиз сўзи "музни эритган, музда гулхан ёққан" маъноларини англатади. Бобояхсиз ота вафотларидан сўнг қабрлари оддий, дабдабасиз бўлишини истаганлар. Авлиё ота қабри устига бир неча бор мақбара тикланган. Бироқ қабр силкиниб, ҳар гал қабр устига тикланган мақбара тошларини сочиб юбораверган. Янгиқўрғон. Нанай қишлоғи. Уйқудаги гўзал. Нанай қишлоғида қадим замонларда саркаш зардуштий қабилалар яшаган. Улар асосан чорвачилик, овчилик ва деҳқончилик билан машғул бўлганлар, айни пайтда ҳунармандчилик ҳам асосий машғулотлардан бири бўлган. Нанайликларнинг бой бадавлат ҳаётига хасад қилган кўчманчи қабилалар бу юртга эгалик қилиш учун бостириб келадилар. Моҳир жангчи бўлган нанайликлар ўз юртларини мардона ҳимоя қиладилар. Бироқ душман қўшинлари сон жиҳатдан устун бўлганликлари сабаб ғалаба қозонадилар. Нанай қабиласи сардорининг қизигина бир неча дугоналари билан омон қолади. Душман саркардаси зардуштий маликани зўрлик билан ўз никоҳига олмоқчи бўлади. Саркаш малика дугоналари билан қуролланиб тоғ бағридаги ғорга яширинади. Маликани олиб келиш учун юборилган душман аскарлари ғордан қайтиб чиқмайдилар. Бу аҳвол бир неча марта такрорланади. Шундан сўнг душман саркардаси ғорга кириш жойини тоғ тошлари билан беркитиб ташлайди... Орадан йиллар ўтиб, тоғ чўққисида "уйқудаги гўзал" пайдо бўлади.